1. Організація  сприятливих умов для навчання.

У дитини має бути облаштоване зручне місце для навчання: стіл, крісло, освітлення та відсутність зайвого шуму.

2. Рівень працездатності залежить від темпераменту.

Одні діти можуть виконувати домашнє завдання одразу після уроків, інші потребують достатньо часу відпочити, а лише потім сідати за уроки. Дорослі мають враховувати темперамент дитини, а не вирішувати все на власний розсуд. Плідний час необхідно шукати разом з дитиною.

Холерика після шкільних занять варто відправити погуляти чи зайнятися спортом, щоб він виплеснув зайву енергію. Флегматику краще залишити більше часу на виконання завдань, щоб він міг займатися у звичній неквапливій манері. Меланхоліки швидко перевтомлюються, у них низька стресостійкість. Перед заняттями для них корисні тихі приємні справи, релакс і навіть денний сон. А ще краще розбити виконання на невеликі підзавдання, і робити короткі перерви.

3. Прибрати спокуси.

Під час занять слід вимкнути телефон, телевізор, не розмовляти поруч з дитиною. Бажано в цей час не затівати цікавих справ, у яких школяр хотів би взяти участь (наприклад, пекти пиріг, якщо донька любить допомагати).

4. Дорослим не слід брати на себе зайвого.

Якщо на тілесному рівні все добре, проблеми слід шукати в психологічному настрої. І перш за все… мами/тата. Складно домогтися від дитини продуктивності, якщо займаючись із нею ви роздратовані. Мама часто перевтомлена, і допомога школяру забирає в неї час на відновлення сил. Тоді краще рідше перевіряти домашні завдання, але робити це в спокійному настрої.

Іноді батьки настільки зацікавлені в тому, щоб завдання були виконані швидше, що починають самі робити їх за дитину. Але якщо мама більше, ніж дитина, переживає за уроки, мотивація знижується. Важливо не брати на себе відповідальність за домашні завдання дитини, інакше школяр так і буде думати, що це клопіт мами з татом. Усвідомте, що Ви просто допомагаєте, а не виконуєте завдання замість дитини.

5. Чи треба нагороджувати?

Це вирішуєте Ви. Краще, якщо нагородою буде не щось матеріальне, а спільно проведений час, улюблені розваги. Такі стимули краще застосовувати не щодня, а після успішного виконання найскладніших завдань або на вихідних — як результат роботи за тиждень.

6. Створення звички.

У початкових класах батькам важливо створити максимально доброзичливе поле навколо уроків. У дитини є право тестувати свої здібності, помилятися, не робити домашнє завдання — і дивитися, що з цього виходить.

7. Створення особистого простору дитини.

Краще дитину залишати наодинці, коли вона робить уроки. В той самий час слід знаходитись в зоні доступу на випадок, якщо виникнуть запитання до матеріалу. Наприкінці необхідно перевірити уроки. Якщо помітили помилки, слід вказати на них та запропонувати дитині самостійно їх виправити, а не надавати одразу відповідь.

8. Говоріть про те, що важливо дитині.

Мотивуйте не тим, що турбує Вас, а тим, що близько дитині. В когось це конформістський настрій: не опинитися єдиним, хто не зробив уроків, бути в темі, як решта учнів. В іншого — розвинений дух змагання: зробити краще або оригінальніше за інших.

Того, хто боїться стресу, переконайте, що домашня робота — як репетиція контрольної, тільки мама поруч. Потренуєшся — і буде легше. Якщо в учня сильні пізнавальні інтереси, важливо додати до уроків щось цікаве. Так, доведеться попрацювати, розшукуючи додаткову інформацію. Але це не складніше, ніж воювати, заганяючи дитину за зошити. Якщо є дослідницький інтерес, школяру хочеться отримати особистий досвід. Його турбуватиме, як застосувати ці знання в житті, навіщо вони. Покажіть або знайдіть відео на потрібну тему. Ще краще — запропонуйте учневі самому пошукати його і обговорити з Вами. Підкреслюйте, що домашні завдання— справа більш доросла, ніж заняття в класі, адже ти вчишся працювати самостійно.

9. Застосування новітніх технік тайм-менеджеру.

Батьки можуть підібрати для дитини зручний спосіб виконання завдань. Наприклад, можна  розбити роботу на невеликі фрагменти та почати виконування завдання з найлегшого.

«Яблучна техніка» підійде тим, хто не дуже посидючий. Досить розбити роботу на 25-хвилинні відрізки — «яблучка» і поставити таймер. Справу зроблено? П’ять хвилин перерва. Чотири «яблука з’їдено»? Пів години задоволення: перегляд «четвертинки» фільму, прогулянка, улюблена комп’ютерна гра, друзі. Якщо ж 25-хвилинний цикл був перерваний, до «бонуса» далеко: ставте таймер і знову займайтеся завданням.

Новини та події

Меню