Іудейська релігійна громада "Міцва"
Навчально-виховний комплекс "Міцва-613"

  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • 38 0456 353 144

Освітня програма на 2018-2019 навчальний рік

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступеня – дитячий садок «Міцва-613», який дає дошкільну і повну загальну середню освіту, є всебічний розвиток, формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення. Навчальний заклад сприяє поглибленому вивченню іноземних мов, зокрема івриту, англійської і інших мов, національних традицій, вихованню поваги до інших націй і народностей, спряє взаємному збагаченню культур і традицій українського та єврейського народів (згідно Статуту НВК «Міцва-613»).

   Освітня програмаце єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Основою для розроблення освітньої програми єДержавний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня.

Освітня програма передбачає:

-        формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

-       виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

-        утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Освітня програма визначає:

1)    загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2)    очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;

3)    пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

4)    рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5)    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-     дитиноцентрованості і природовідповідності;

-     узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-     науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-     наступності і перспективності навчання;

-     взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-     логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей (логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах);

-     можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-     творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-     адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

      Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо: подолання інертності мислення, перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

      Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

      Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

      Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

      Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

      Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

      Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

• відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Показники реалізації освітньої програми

      Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які почнуть діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-х класах.

      Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

      • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

• підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Ключові компетентності

1.Спілкування державноюмовою і мовою національної меншини (мовою іврит). Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземною (англійською) мовою. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентностіУсі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

* кадрове забезпечення освітньої діяльності;

* навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

* матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

* якість проведення навчальних занять;

* моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

* завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

* оновлення методичної бази освітньої діяльності;

* контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

* моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

* створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Пояснювальна записка

   У Приватному навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа I-III ступеня - дитячий садок «Міцва-613» 11 класів (з 1-го по 11-ий), в яких навчаються 132 учня.

Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції Нової української школи, розпоряджень Кабінету Міністрів україни № 988-р від 14.12.2016 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа на період до 2029 року», № 903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», постанови КМУ від 21.02.2017 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», інших нормативно-правових актів і розпорядчих документів у 2018/2019 навчальному році робочі навчальні плани НВК складено для:

-         для 1 класу – за Типовими освітніми та навчальними програмами для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОН України № 268 від 21.03.2018 (НУШ-1);

-         для 2-4 класів - за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом МОН України № 407 від 20.04.2018;

-         для 5-9 класів - за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України № 405 від 20.04.2018;

-         для 10 класу - за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (з експериментальними інтегрованими курсами) (для 10-х класів, Державний стандарт 2011 року), затвердженими наказом МОН України № 408 від 20.04.2018;

-         для 11 класу - за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти ІІІ (для 11-х класів, Державний стандарт 2004 року), затвердженими наказом МОН України № 406 від 20.04.2018.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових робочого навчального плану, в якій передбачено додаткові години на предмети та курси за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття. Предмети та курси за вибором визначаються в межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів і потреб учнів, рівня навчально-методичного, кадрового забезпечення, з урахуванням профілю класів НВК та статусу закладу.

Інваріантна складова робочого навчального плану основної школи забезпечує реалізацію шкільної освіти на рівні Державного стандарту.

Порядок вивчення окремих предметів

Навчально-виховний процес НВК «Міцва-613» спрямований на забезпечення повної загальної середньої освіти учнів, що відповідає державним стандартам, на створення сприятливих умов для задоволення освітніх інтересів єврейських дітей, їх національно-культурних потреб, вивчення іноземних мов (івриту, англійської мови), взаємного збагачення культур і традицій українського та єврейського народів, виховання національного самоусвідомлення історії, культури, традицій, а також толерантності, поваги та дружніх почуттів до всіх народів та націй, що населяють Україну.

Навчання в школі проводиться державною українською мовою. Виконання національного компоненту відбувається за рахунок введення предметів єврейського циклу: івриту, традицій єврейського народу, історії єврейського народу, спецкурсів «Письменники-євреї», «Єврейська література».

    

НВК працює в режимі «повного дня», кількість часу для додаткового опрацювання визначена для кожного класу ДСанПіН 5.5.2.008 - 01 і не перевищує: для 1 класу – 0 год.; 2 класу - 45 хв.; 3 класу -1 години 10 хв.; 4 класу - 1 год. 30 хв.; для 5-6 класів - 2,5 години; для 7 -9 класів -3 години; для 10 - 11 класів - 4год.

Додаткові години використовуються для підсилення профільних предметів.

На мову іврит (предмет входить до інваріантної складової) відводиться по 1 годині на тиждень у 1 класі, по 2 години на тиждень у 2-4, 5-9 класах , та 1 год. – у 10-11 класах.

Викладання мовно-літературної освітньої галузі у 1 класі, а саме навчального предмета українська мова і література ( 7 год,), проводиться таким чином: І тиждень 4 год.- навчання грамоти та 3 год. літературне читання; на ІІ тиждень 3 год.- навчання грамоти та 4 год.- літературне читання). Навчальний предмет «Я досліджую світ» (3 години на тиждень) є інтегрованим (природнича, соціальна і здоровязбережувальна, громадянська і історична освітня галузь). Мистецька галузь реалізовується через окремі курси: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», використовується по 1 год. на тиждень.

«Мови і літератури» в 2- 4 класах, а саме навчального предмета українська мова ( 7 год,) у 2-4 класах навчальні години з мови та літератури розподіляються, таким чином: І семестр 4 год. – українська мова, 3 год. - літературне читання; ІІ семестр 3 год.- українська мова, 4 год. – літературне читання.   Галузь «Мистецтво» реалізовується через окремі курси «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», використовується по 1 год. на тиждень (1 година - з додаткових годин на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором)

У 5-7 класах галузь «Мистецтво» реалізовується через окремі курси «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», використовується по 1 год. на тиждень

У 8-9 класах вивчається інтегрований курс «Мистецтво» (1 година на тиждень)..

У 10 класі обраний навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти з експериментальним інтегрованим курсом. Як профільні обрані українська мова, українська література. Збільшено кількість годин(за рахунок додаткових годин) на вивчення англійської мови (дод. 1 год. на тиждень), математики (алгебри і початків аналізу та геометрії) - дод. 1 год. на тиждень. Години на вибірково-обовязкові предмети розподілені між інформатикою (2 год. на тиждень), технологіями (1 год. на тиждень).

У 11 класі замість математики вивчаються окремі курси алгебра (3 год.) і геометрія (2 год.) за рахунок часу, відведеного на введення курсів за вибором, факультативів.

Реалізація варіативної складової відбувається з урахуванням статусу закладу. Таким чином, вивчаються предмети:

  1. традиції єврейського народу - в 1-11 класах по 1 год. на тиждень;
  2. історія єврейського народу - в 8 кл. 0,5 год. на тиждень (по 1 год. через тиждень);
  3. російська мова - в 2-9 класах по 1 год. на тиждень;
  4. письменники – євреї – в 5-7 класах по 1 год. на тиждень;
  5. єврейська література – в 8-11 класах по 1 год. на тиждень;

       Варіативна складова робочого навчального плану сприяє поглибленню знань учнів з предметів, важливих для формування основних компетентностей учнів та реальних потреб єврейської національної меншини, що мешкає на Київщині.

Предмети визначено в межах гранично допустимого навчального навантаження учнів з урахуванням їхніх інтересів та потреб, а також можливостей навчально-методичного та кадрового забезпечення. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

І ступінь

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

 

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації НВК «Міцва-613» початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

1-й клас

- Постанови Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 1-х класів;

- Наказ МОН України №268 від 21.03.2018 
«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;

- Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти (1-4 клас), розроблена під керівництвом О.Я. Савченко (НУШ-1), затверджена Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 року).

2-4-і класи

- Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» для 2-4-х класів;

- Наказ МОН України№ 407 від 20.04.2018
«Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг годин по 1-х класу 700годин/навчальний рік

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік:

для 2-х класу – 875 годин/навчальний рік,

для 3-х класу – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класу – 910 годин/навчальний рік.

Типовий навчальний план

Назва

освітньої галузі

Класи

Кількість годин

на рік

1 кл.

2 кл.

3 кл.

4 кл.

Разом

Інваріантний складник

Мовно-літературна

315

350

350

350

1365

Іншомовна

Математична

140

140

140

140

560

Я досліджую світ (природнича,

громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)

105

105

105

105

420

Технологічна

35

70

70

70

245

Інформатична

Мистецька

70

70

70

70

280

Фізкультурна*

105

105

105

105

420

Усього

770

840

840

840

3290

Варіативний складник

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

35

35

70

70

210

Загальнорічна кількість навчальних годин

805

875

910

910

3500

Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня

20/700 

22/770 

23/805

23/805 

/3080 

Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 

805 

875

910

910

3500 

               

 

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку (виховання в дитячому садочку).

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1- класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня (додаток)

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня .

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Відповідно до мов навчання у НВК «Міцва-613» передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання. Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, регіональні курси.

На основі навчального плану НВК «Міцва-613» складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова», «Мова національної меншини» (мова іврит)

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

* запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (факультатив «Традиції єврейського народу», курс за вибором «Російська мова»).

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та Статуту НВК «Міцва-613».

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ ступінь

БАЗОВА ОСВІТА

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Компетентності учнів 5-9 класів такі як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах (додаток)

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Документ містить навчальний план з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов (англійська мова і мова іврит)

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Учні 5-7 класів вивчають окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».    Варіативна складова навчального плану враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення школи. Варіативну складову навчальних планів використано на: підсилення предметів інваріантної складової: українська мова (5-9 класи), запровадження курсів за вибором (російська мова), спецкурсів «Письменники-євреї» (5-7 класи), «Єврейська література» (8-11 класи), факультативу «Традиції єврейського народу» (5-11 класи).

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та Статуту НВК «Міцва-613».

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відеоуроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища школи;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

ІІІ ступінь

СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Навчальний план здобувачів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Ключові компетентності учнів 10-12 класів такі як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Вивчення предметів здійснюватиметься за чинними програмами відповідно до переліку програм, підручників та посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році.

 

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня

 

Навчальний план НВК «Міцва-613»

з українською мовою навчання з вивченням профільних предметів українська мова і українська література, вивченням мови іврит

(старша школа з експериментальним інтегрованим курсом)

Предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

10 клас

Базові предмети1

23,5

Українська мова

2+2

Українська література

2+2

Зарубіжна література

1+1

Англійська мова

2+1

Історія: Україна і світ (експериментальний інтегрований курс)

3

Громадянська освіта

2

Математика

3+1

Природничі науки (експериментальний інтегрований курс)

4

Фізична культура4

3

Захист Вітчизни

1,5

Профільні предмети і спеціальні курси1

9

Мова іврит

2

Вибірково-обов’язкові предмети

Інформатика,

Технології

3

1,5

1,5

Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття

2,5

Традиції єврейського народу (факультатив)

1

Єврейська література (спецкурс)

1

Індивідуальні консультації

0,5

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

 

Навчальний план НВК «Міцва – 613»

з українською мовою навчання з вивченням мови іврит

на 2018/2019 навчальний рік (старша школа)

 

Напрям української філології

 

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

11

Українська мова

2+2

Українська література

2+2

Іноземна мова (англійська)

3

Мова іврит

1

Зарубіжна література

2

Історія України

1,5+0,5

Всесвітня історія

1

Громадянська освіта:

економіка

 

1

людина і світ

0,5

Художня культура

0,5

Алгебра і початки аналізу

3

Геометрія

2

Астрономія

0,5

Біологія

1,5

Фізика

2

Хімія

1

Екологія

0,5

Технології

1

Інформатика

1

Фізична культура

2

Захист Вітчизни

1,5

Разом

35+2

Додатковий час на поглиблене вивчення

предметів, введення курсів за

вибором, факультативів

2

 

Традиції єврейського народу (факультатив)

1

Єврейська література (спецкурс)

 

1

 

 

 

Подорож до Африки. Любінецька М.О.

Вихователь середньої групи Любінецька М.О. провела комплексне заняття з логіко-математичного розвитку "Подорож до Африки", під час якого вихователь закріпила назви геометричних фігур, порівняння предметів за висотою та повторила з дітьми кількісну лічбу. На цьому занятті діти також дізналися про різницю погодних умов в Україні та Ізраїлі.

28080910 1576790902407613 1331099921 o

28081549 1576790725740964 1808247106 o

28125711 1576790729074297 2099588681 o

Навчально-виховний комплекс "Міцва-613"