Іудейська релігійна громада "Міцва"
Навчально-виховний комплекс "Міцва-613"

  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
  • 38 0456 353 144

Методична робота

Методична проблема НВК "Міцва-613" 

"Гуманне виховання особистості через розвиток її духовного і морального потенціалу"

Педагогічний колектив працює над реалізацією методичної проблеми третій рік.

 

_________________________________________________

Структура методичної роботи НВК «Міцва-613»

на 2015/2016 н.р.

Педагогічна рада

Методична рада

Наради при директорові

Методичні обєднання

Творчі пари

Школа

молодого вчителя

ШМО вчителів початкових класів

Афанасьєва Л.М.)

Винар І.Л.

Оненко В.В.

Двухбабна А.О.

Винар І.Л.

ШМО вчителів філології (Винар І.Л.)

КиришунТ.П.

Симоненко Н.О.

Кунах О.В.

Маринич Р.З.

ШМО вчителів природничо – математичного циклу (Чистосердова В.В.)

Чуж.Т.С.

Чабаненко А.В.

ЖуравельТ.М.

Бакун Л.М.

ШМО класних керівників (ОненкоВ.В.)

Бакун Л.М.

Путченко О.С.

Чуж Т.С.

Чистосердова В.В.

Тесленко С.І.

Дейнега В.В.

Бандурко В.М.

Потапова Н.С.

Чередниченко

І.В.Маринич Р.З.

Лавріщева Т.Є.

Моспан Н.В.

   

 

Форми роботи вчителів НВК

       Групові форми роботи

Підвищення кваліфікаційного рівня педагогів

Індивідуальні форми роботи

Психолого-педагогічні тренінги

Курси підвищення кваліфікації

Наставництво

ШМО

Атестація педагогів

Консультації

Творчі пари

 

Співбесіди

Предметні тижні

 

Самоосвіта

Семінари

 

Творчі звіти

Відкриті заняття

 

Діагностування

 

Склад методичної ради НВК «Міцва-613»

у 2015/2016 навчальному році

Голова: Андрющенко Н.І. ( директор НВК)

Члени: Двухбабна А.О. (заступник директора з НВР)

             Яременко Н.В. (к.п.н., вчитель історії)

             Потапова Н.С. (вчитель)

             Бакун Л.М.  (секретар, заступник директора з МР)   

_________________________________________________ 

Методичні рекомендації

щодо організації роботи з молодими вчителями

Основні підходи до побудови особистісно-орієнтованої системи роботи з молодими спеціалістами

У різнобічній діяльності директора, заступника директора школи  робота з молодими спеціалістами посідає особливе  й  дуже важливе місце. Це зумовлено  багатьма факторами, але перш за все тим, що їх відносна  кількість залишається невеликою. Навіть ті молоді спеціалісти, які починають працювати в школі, інко­ли переривають свою педагогічну діяльність.

Причини різні — суб'єктивні та об'єктивні. Молодий учитель змінює місце роботи: його відлякують перші невдачі, складності педагогічної праці, невмін­ня психологічно ствердитися в цій діяльності або в даному колективі, низька заробітна плата тощо. Виникає дефіцит учительських кадрів, він стає все більше відчутним. Тому дирекції освітнього закладу слід перш за все убе­регти молодих спеціалістів від розчарування у педагогічній праці, а далі допомогти їм у професій­ному становленні.

При цьому надзвичайно важливо розмежувати функції роботи з моло­дими спеціалістами між директором школи, заступником директора, наставниками й методистом так, щоб вони не дублювали один одного. Для уникнення дублювання й по­передження нескоординованості цієї роботи, протиріч у вимогах і реко­мендаціях,  слід перш за все заздалегідь спланувати спільну роботу дирекції школи, наставника й методиста з молодими спеціалістами, визначивши в плані основні на­прямки діяльності кожного з них.

Розробляючи такий план, слід урахувати конкретні особливості освітньо­го закладу: чи є серед керівників фахівець того самого навчального предме­та; рівень методичної роботи  методичного об’єднання, в якому буде працювати молодий учитель; особисті та професійні якості наставника тощо. Саме від цього буде залежати, як скоро знадобиться конкретна допомога методиста, коли йому слід уперше прийти в цю школу і познайомитися з роботою мо­лодого спеціаліста.

Про відві­дування уроків керівником освітнього закладу молодий учитель поперед­жається заздалегідь, щоб мати можливість показати все краще, на що він здатен. Адміністрація  школи на етапі знайомства з роботою молодого спеціаліста ставить перед собою низку завдань:

  • визначити ступінь професійної зацікавленості

молодого спеціаліста;

  • перевірити, яку роботу з підготовки молодого спеціаліста до практичної діяльності

провело методичне об'єднання, як він веде документацію, чи знає нормативні документи, чи забезпечений програмами, задоволений спілку­ванням з наставником;

  • визначити науковий рівень викладання;
  • вивчити, чи зміг молодий учитель встановити контакт з дітьми, як склада­ються його стосунки з класами.

Бесіда після відвідування уроків  директором та заступником директора школи  має буду­ватися дуже продумано, проводитися в доброзичливому тоні. Молодий спе­ціаліст має відчувати, що  дирекція школи зацікавлена  у його професійному станов­ленні й прагне надати методичну допомогу, а не викрити некомпетентність.

Природно, відвідування уроків  дирекцією освітнього закладу поглиблює існуючі у вчителя хвилювання й переживання, але готовність до зустрічі й очікування від неї дійової допомоги в роботі знижують рівень збудження вчителя і дають можливість зосередити увагу на головному — змісті уроку та його навчально-виховній результативності. Це важко зробити при першому або єдиному відвідуванні уроку директором,  заступником  директора школи, але це вдаєть­ся в процесі відвідування ними серії уроків.

Здійснення системи відвідувань уроків забезпечує адаптацію учителя та учнів до присутніх на уроці, наближує умови проведення уроків до природних, дозволяє бачити й визначити найбільш типові помилки, що породжують труднощі в педагогічній діяльності вчителя. Перші відвідування, як перші аналізи побаченого та оцінка його праці, очікуються починаючим учителем з хвилюванням. Ураховуючи це, дирекція школи  після всіх відвідувань дають учителеві трохи часу для самооцінки своїх уроків і лише після закінчення його запрошують на бесіду. До необхідності цього ми прийшли в процесі пошуку ефективних форм роботи з молодими спеціаліс­тами, пересвідчилися в доцільності підготовки до зустрічі. Справа в тому, що взаємна підготовка керівника, його заступника та вчителя до бесіди за відвіданими уроками породжує усвідомленість і зрілість думок при обговоренні виникаю­чих питань, дозволяє зробити конкретні висновки і переконати в них співрозмовника, по-діловому й без особистих емоцій підійти до оцінки результатів праці виділити основні помилки і визначити оптимально пра­вильні шляхи їх попередження.

Правила раціональної організації діяльності дирекції  на другому етапі  адаптації учителя в школі:

  1. Вдумливо готуйся до відвідування кожного  уроку:
  • ознайомся з навчальним матеріалом уроку, використовуючи підручник і не­обхідні

методичні рекомендації до нього;

  • систематизуй зміст уроку й склади його орієнтовний план з урахуванням ди­дактичних і

виховних завдань; конкретно визнач мету відвідування уроку;

  • сформулюй запитання, відповіді на які в процесі спостережень на уроці допоможуть

підійти до розкриття мети відвідування.

  1. Підготуй учителя до зустрічі з собою на уроці.
  2. Не роби висновків з одного відвіданого уроку. Доможися системи за­охочень.
  3. Підготуйся до бесіди щодо відвіданих уроків:
  • проаналізуй зміст кожного уроку і всіх разом;
    • оціни ефективність методів роботи вчителя на уроках у відповідності до поставлених

цілей і результатами їх досягнення;

  • виокрем найбільш типові помилки в педагогічній діяльності учителя на уроці;
  • визнач причини помилок шляхом поетапного аналізу всіх форм навчально-виховної роботи

вчителя з учнями;

  • вияви цінне в роботі на кожному уроці й оціни якісне зростання учителя; склади план

розмови з учителем.

5.  Під час розмови з учителем щодо відвідуваних уроків:

  • надай перше слово вчителю для самооцінки результатів роботи; з'ясуй усі питання, що

виникли при аналізі діяльності вчителя до зустрічі з ним;

  • аналіз уроків розпочинай з оцінки позитивних моментів у діяльності вчителя;
  • назви типові помилки та переконай учителя в необхідності їх виправлення; не поспішай із

висновками, надай цю можливість учителеві; визнач разом із учителем шляхи запобігання

труднощам у роботі.

6.  Потрібні висновки і дані рекомендації запиши в  контрольну книгу або робочий щоденник.

Простота і доступність цих правил, постійне використання їх не тільки сприяє конкретизації видів діяльності дирекції школи з вив­чення системи роботи молодих учителів, але й дозволяють у порівняно стислі терміни виявити труднощі та типові помилки в їх педагогічній діяльності, визначити шляхи їх подолання на наступних етапах роботи з ними.

Спільним для всіх починаючих учителів є те, що вони добре уявляють цілі, завдання школи і своє соціальне призначення в ній, мають досить добрий рівень загальноосвітньої підготовки. Однак специфічні особливості учитель­ської праці і професійні можливості кожного учителя, відсутність досвіду, розрив між знанням і вмінням приводять до різних труднощів у період адап­тації в школі. Найбільш типові при цьому труднощі, пов'язані з формуванням навичок навчальної праці учнів, розвитком їх мислення та індивідуалізацією навчально-виховного процесу, а також такі, що полягають у складності та динамічності змістовного компоненту педагогічної діяльності. Труднощі в пе­ріод першої адаптації молодого вчителя в школі можуть бути тим джерелом, яке здатне стимулювати соціальну активність учителя. Але найчастіше труд­нощі, не розв'язані вчителем, перешкоджають опануванню вмінь і навичок педагогічної праці і приводять до неуспіху в діяльності. А тривалий неуспіх впливає й на результати роботи, і на формування особистості учителя.

У тих випадках, коли молодий учитель найчастіше чує негативне в оцінці своєї діяльності, прагнення до успіху спочатку замінюється невпевненістю у своїх силах і напруженістю в праці, а потім з'являється негативне ставлення до діяльності та обраної професії.

Поява труднощів і пошук шляхів їх подолання в педагогічній діяльності кожного вчителя неминучі. Це визначається специфікою роботи педагога. Неминучими є й протиріччя педагогічних труднощів: виняткові, ускладнені умови сприяють появі педагогічного ризику та інтуїції. А ситуація ризику та інтуїції є суперечливою за своєю природою, оскільки вона мобілізує всі резервні можливості людини, спрямовані на пошук виходу із труднощів, а результати використання цих резервів можуть бути й позитивними, і не­гативними.

Озброєння учителя науковими методами аналізу, оцінки та розв'язання утруднень, що базуються на передовому педагогічному досвіді школи,— не­одмінна умова нейтралізації впливу труднощів на вчителів і учнів.

Розв'язання цієї проблеми можливе  дирекцією шкіл на підставі доброго знання ділових і особистісних якостей молодого вчителя, кропіткої індивіду­альної роботи з ним. За умови творчого використання педагогічних думок В. О. Сухомлинського на практиці  стали  традиційними такі форми вивчен­ня нових членів колективу, як розповіді про себе та свої труднощі під час особистих розмов із дирекцією школи, вивчення особистих листків з обліку кадрів, трудових книжок, іншої документації (особисті справи, щоденники й зошити учнів, плани вчителя, класні журнали), відвідування уроків і позаурочних занять з дітьми. Це дозволяє скоригувати початкові уявлення про вчителя, його педагогічну діяльність.

Такий індивідуальний підхід дозволяє вивчити рівень професійної ком­петентності й ціннісні орієнтації, виявити специфічність педагогічного почерку, оцінити соціальну активність і комунікабельність учителя, просте­жити ставлення до труднощів і шляхи їх подолання, побачити творчі парос­тки і педагогічні знахідки, познайомитися з особистісними якостями моло­дого колеги.

Одні молоді спеціалісти мають яскраво виражену педагогічну спрямованість; здатні на підставі міцних знань, досвіду роботи з дітьми і педагогічної інтуїції, що є в них, створювати моделі різних видів своєї діяльності. їх відрізняє висока мораль і психологічна готовність до пе­дагогічної праці, усвідомлене розуміння соціальної значимості учитель­ської діяльності, відповідальне ставлення до результатів своєї праці, постійне прагнення до  удосконалення своїх знань і навичок, захопленість професією, любов і чуйне ставлення до дітей, самокритичність і критич­не ставлення до педагогічного досвіду інших учителів, педагогічна неза­лежність. Вони порівняно успішно опановують педагогічну майстерність, оскільки самостійність дій, дослідницька діяльність стають відмінними особливостями їх педагогічного почерку. Вони безболісно для себе й пе­дагогічного колективу включаються в його життя, комунікабельні, досить активні. їх труднощі в педагогічній діяльності легко виявити, оскільки вони охоче діляться ними і, якщо щось не виходить, запрошують до себе на уроки.

Робота  дирекції школи з цією групою молодих спеціалістів у період їх адаптації в школі складна тим, що вони не визнають шаблону в педагогічних діях, впевнені у своїх рішеннях і вважають їх педагогічно доцільними, потребують глибоких обґрунтувань усіх пропонованих реко­мендацій і зазначення можливих варіантів їх здійснення, критичні до чу­жого педагогічного досвіду. Прислухаючись до порад керівників освітніх закладів, вони реалізують їх по-своєму, припускаючись при цьому нових помилок. Тому протягом усього першого року їх праця багата на яскраво виражені помилки, кількість яких не скорочується, а зростає. Але це — по­милки педагогічного зростання. А тому за наявності постійної творчої співдружності з ними директора школи, заступника директора і  наставника із цих молодих спе­ціалістів виростають у подальшому сильні вчителі, майстри своєї праці, оскільки система їх педагогічної праці, що склалася на основі творчого ентузіазму, динамічна й постійно відкрита всьому новому, що приносить педагогічна наука в шкільну практику. Шлях їх до майстерності виявляєть­ся тривалим, але найбільш результативним. До того ж систематична робо­та керівників освітніх закладів з цією групою вчителів стимулює якісне зростання їх педагогічної майстерності.

Друга група молодих учителів не відрізняється педагогічною обдаро­ваністю, але за рахунок постійного впровадження чужого педагогічного досвіду у свою діяльність оперативніше за інших досягає стабільного пе­дагогічного почерку. Їх відрізняє прагнення якнайшвидше стати майстра­ми своєї праці, а тому вони недостатньо розбірливі у виборі засобів досяг­нення цієї мети і обмежуються копіюванням чужого досвіду. Кожний урок і система їх роботи з предмета будуються без самостійного, творчого ос­мислення всіх рекомендацій, що викладаються в різних методичних посіб­никах, на консультаціях, у бесідах з наставниками, керівниками школи, методистами.

Зовнішнє педагогічне благополуччя таких учителів протягом першого року роботи породжує у дирекції школи почуття заспокоєності за їхню адаптацію у школі, знижує рівень контролю за педагогічною діяльністю молодих спе­ціалістів. Однак, порівняно легко реалізуючи приватні методичні рекоменда­ції, вони не засвоюють загальних основ педагогічної діяльності. У спілкуван­ні з колегами вони охоче дізнаються про їх методичні прийоми та педагогічні знахідки, але натомість не здатні запропонувати свої, що приводить до зни­ження рівня комунікабельності й громадської активності такого учителя при подальшій роботі в даному педагогічному колективі. Свої стосунки з учнями такі вчителі будують у межах рекомендованого нормативними документами, не допускають педагогічного ризику. Ентузіазм і творче горіння в роботі з учнями їм не властиві. Діти стомлюються від їх трафаретних дій і спочатку за­микаються у спілкуванні, а потім починають або уникати таких учителів, або вступати з ними в конфлікти.

Відсутність самокритичності й критичного ставлення до чужого досвіду, механічне перенесення його у свою навчально-виховну роботу зі школяра­ми не дають їм можливості відійти від репродуктивної професійної майс­терності, скласти свій стиль педагогічної праці. Раннє виявлення молодих спеціалістів цієї групи, виховання в кожному з них творчого ставлення до особистої праці — основні напрямки в роботі з ними  дирекції школи. Слід, щоб ці молоді вчителі були поставлені перед необхідністю аналізувати й порівнювати результати своєї праці з результатами досвідче­них учителів, що домагаються в тих самих умовах значно більшого; щоб наставниками в них були творчі працюючі вчителі, рівень майстерності яких постійно зростає.

Допомога наставників у пошуку та реалізації різних форм і методів індивідуальної роботи з дітьми, допомога відстаючим у навчанні й організація систематичної, творчої роботи з силь­ними учнями — найважливіший фактор необхідного творчого зростання молодих спеціалістів і часткового скорочення числа педагогічно «важких» учнів.

Проблема «важких», педагогічно запущених учнів у педагогічній науці й практиці в різні періоди розвитку школи розв'язувалася з різним ступенем ефективності. Не була винятком у реалізації цієї  про­блеми й сучасна школа.

Підсумки  періоду стажування молодого спеціаліста обов'язково мають бути підведені в школі: необхідно, щоб оцінку було дано директором,  заступником директора школи, настав­ником, а також самим стажистом.

Доцільно запропонувати стажисту дати відповіді на запитання такої анкети:

  1. Наскільки Ви задоволені своєю роботою вчителя?
  2. Що більш за все Ви поціновуєте в роботі вчителя?
  3. З якими труднощами Ви зустрілися в перший рік своєї роботи?
  4. Якої допомоги Ви більш за все потребували, і в якому ступені її було Вам надано?
  5. Як Ви оцінюєте свої взаємостосунки з педагогічним колективом?
  6. Які завдання Ви ставите перед собою на найближчий час?
  7. Як Ви оцінюєте різні сторони своєї фахової підготовки у вузі?

8. Якби було надано можливість знову обрати професію, чи були б Ви знову вчителем?

На відповідях на ці запитання ґрунтуватиметься план роботи з молодими спеціалістами в новому навчальному році.

Як одну з форм роботи з молодими спеціалістами в освітньому закладі можна рекомендувати проведення конференції (щорічно у березні-квітні), на якій будуть заслуховуватися й обговорюватися невеликі доповіді з різних предметів на методичні теми, що викликають у стажистів труднощі в роботі при практичному їх застосуванні.

Обов'язковим для керівника освітнього закладу є включення в доповідь, з якою він виступає на серпневій  педраді, оцінки позитивних сторін різно­манітної діяльності молодих спеціалістів, які пропрацювали  2—3 роки.

Саме в перший рік роботи в школі виникають найбільші складності, проблеми, у розв'язанні яких молодим спе­ціалістам слід надавати кваліфіковану допомогу, виявляючи при цьому заці­кавленість, чуйність, такт.

Другий і третій роки роботи молодого вчителя з боку директора, заступника директора школи організуються в тих самих межах, але семінари, що спеціально проводяться для них, передбачають велике навантаження на самих учасни­ків. Дуже важливо в цей період озброїти молодого вчителя умінням самодіагностики.

Молоді педагоги — це сподівання будь-якої школи на її подальший розви­ток, а тому їхній прихід в освітній заклад є надзвичайно значимим, особливо сьогодні. Дбайливе ставлення до кожного молодого вчителя, створення умов для його успішного становлення й розвитку — запорука успішного подаль­шого розвитку системи освіти в Україні. Про це слід пам'ятати всім керівникам шкіл, які приймають у свої педагогічні колективи молодих колег і створюють систему методичної роботи з ними.

Молоді вчителі у педагогічні колективи, що вже склалися, здатні принес­ти нові філософські та власні погляди на навчання, виховання та розвиток учнів. Їх перший педагогічний досвід, як і досвід «старожилів шкільного життя» — досвідчених педагогів, гідний детального вивчення, узагальнення та поширення.

Пам'ятка молодому вчителеві

* Добре знай можливості кожного учня.Без знання здоров'я дитини не можливе її правильне виховання та навчання.

* Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати стосунки з ними за принципом «згори вниз». Навіть малюк у взаєминах з до­рослими прагне відстоювати свою незалежність.

* Частіше усміхайся. Твоя усмішка при вході до класу свідчить про те, що зустріч з дітьми тобі при­ємна.

* Плануючи свої перші уроки, подумай, як повинні поводитися учні  на уроці, які звички культурної поведінки потрібно виховувати.

* Виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, продумуй види робіт, що будуть використа­ні на уроці; які основні типові си­туації виникатимуть на уроці.Помилці легше запобігти, ніж виправити її.

*   Вчися вислуховувати учнів до кін­ця навіть тоді, коли вони відпові­дають неправильно. Кожен вихованець повинен зна­ти, що ти його вислухаєш.

*  Основне призначення оцінки — правильно визначити результати навчання учнів, засвоєння ними             знань, умінь та навичок.

*  Без вимог педагога неможлива організація діяльності учнів. Ви­моги мають бути послідовними у постановці в певних ситуаціях. Необхідно добиватися обов'язко­вого їх виконання всіма учнями, не забувати про повагу до них як обов'язкову умову. Більшість різних порушень на уроці відбувається внаслідок  недостатньо­го навантаження учнів корисною, ці­кавою  роботою.

* Наполегливо оволодівай навичка­ми самоаналізу  уроку.

Основні заповіді вчителя

-  Люби дітей, захищай їх любов'ю і  правдою. 

- Не нашкодь. 

 - Знайди у дитині добре.  

 -  Навчи дітей думати й любити. 

 -  Виховуй без примусу. 

 - Жодного дня без нового. 

 -  Учитель — друг і помічник учня у його розвитку і самовдосконаленні. 

  -  Виховуй, спираючись на природу учня.

  - Учитель — автор власної програми, сис­теми, методів роботи.

 - Учитель вчить інших до того часу, поки сам вчиться.

__________________________

4 марта в УВК "Мицва-613" состоялся городской семинар учителей мировой литературы на тему: "Презентация спецкурса "Еврейская литература" в системе национальной составляющей вариативного модуля учебной программы".

На семинар были приглашены слушатели курсов повышения квалификации при КОИПОПК. В ходе семинара была представлена программа инновационного курса (составители Н.И.Андрющенко, А.Е.Двухбабная). Были показаны фрагменты уроков еврейской литературы 5-9-х классов:

5 класс - "Еврейские народные сказки.  Сказка про мальчика Бебеле". Иллюстрирование сказки. (интегрированный урок еврейской литературы и изобразительного искусства),

6 класс - Я.Корчак "Король Матиуш Первый",

7 класс - О.Дриз "Хеломские мудрецы" (с демонстрацией мультфильма на сюжет фильма),

8 класс - И.Б.Зингер "Цикл рассказов про хелмских мудрецов" (инсценировка фрагмента рассказа),

9 класс - "Тема Холокоста в поэзии черновицких евреев" (П.Целан, Р.Ауслендер, З. Меербаум-Айзингер).

 

__________________________________________________________

 

Декада педагогічної майстерності

вчителів НВК «Міцва-613» з 3 по 14 листопада 2014 року

 1А клас     5.11.14

  1. 1.Урок Івриту вчитель Двора Амос.

2. Урок читання   вчитель Шабельна М.І. «Закріплення звукових значень букви «ер» Повторення вивчених букв. Опрацювання тексту «Ранок коло річки»

План проведення уроку: - подорож по зупинках;

-         використання фразеологізмів, омонімів, антонімів;

-         залучення до подорожі казкових героїв;

-         використання «перепусток» до зупинок протягом уроку;

-         впровадження нетрадиційних елементів уроку;

-         оздоровчі хвилинки, використання «чарівних» слів як елемент уроку для створення позитивного настрою.

3. Урок англійської мови   Двухбабна А.О. «Давайте познайомимось»

Мета:

- навчити відтворювати діалог – знайомство;

- правильно вимовляти англійські звуки;

- розвивати навички письма;

- повторити назви кольорів та цифр.

 1 Б клас     7. 11.14

«Ранкова зустріч» прводиться щодня, вчитель- Афанасьєва Л.М.

Мета:

-                     навчати дітей взаємній повазі та доброму ставленню один до одного;

-                     сприяти в формуванні цілісного колективу;

-                     створити умови для розвитку ефективного спілкування, сприяти розвитку емпапії, активному слуханню однолітків;

-                     Розвивати вміння сприймати точку зору інших, навички говорити, слухати, вміння аналізувати й оцінювати матеріал;

-                     Створити в класі позитивний настрій, заохочувати демократичне ставлення і поведінку.

  1. Урок української мови «Закріплення звукових значень букви «ес». Закріплення аналітико- синтетичних умінь. Читання складів, слів. Словниково-логічні вправи. Афанасьєва Л.М.
  2. Урок математики Афанасьєва Л.М. «Ознайомлення з дією віднімання та знаком мінус. Складання прикладів на віднімання за числовими відрізками та предметними малюнками. Складання рівностей за схемами.

Мета:

-         на основі розгляду предметних малюнків і практичних дій з предметними малюнками розкрити зміст дії віднімання;

-         навчити учнів складати, читати і знаходити значення виразів на віднімання за малюнками та числовими відрізками;

-         розвивати логічне мислення дітей, вміння аналізувати, систематизувати, робити висновки.

 2 клас 11.11.14

  1. Урок математики Бедрата О.Д. «Віднімання виду 50-34   Розвязування задач»

-         навчити учнів прийомів обчислень випадків 50-34;

-         вдосконалити обчислювальні навички;

-         розвивати логічне мислення;

-         формувати вміння грамотно та аргументовано обґрунтовувати власні дії;

-         розвивати допитливість та логічне мислення.

2. Урок англійської мови   Руденко Я.П.

Тема: Мій клас

Мета:

- практична: закріпити знання учнів по пройденому матеріалу, повторити вживання вивчених слів та граматичних структур в усному та писемному мовленні.

- розвиваюча: розвивати навички монологічного мовлення, читання, аудіювання та навички вживання вивчених лексичних одиниць у мовленні та на письмі.

- виховна: виховувати витриманість, почуття відповідальності, культуру спілкування, зацікавленість у вивченні англійської мови; вчити працювати разом.

- освітня: формувати знання про довкілля, ставлення до природи, розширити та збагатити словниковий запас з теми.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок.

Обладнання: підручники “English World 2”, дошка, проектор, комп`ютер, магнітофон, наочний матеріал, роздатковий матеріал.

Види діяльності: колективна робота, робота в парах, самостійна робота.

Форми роботи: робота з картками та підручником, виконання пісень та лічилок, діалог, змагання, рольові ігри.

4 клас   12.11.14

1. Урок математики Потапова Н.С.   «Додавання та віднімання іменованих чисел».

- Ознайомлення учнів із прийомами письмового додавання та віднімання іменованих чисел, виражених в одиницях вимірювання довжини і маси

- закріпити вміння розв’язувати задачі вивчених видів;

- розвивати обчислювальні навички;

- виховувати інтерес до вивчення математики.

  1. Урок англійської мови Ковтун Н.В. «Друзі. Знайомство. Опис зовнішності»

-         Діалоги між учнями, спілкування з вчителем, закріплення поурочної лексики;

-         Гра «Вгадай, хто?» опис зовнішності однокласників;

-         Оптимізація читання та розуміння тексту;

-         Закріплення граматики. Заповнення таблиці на дошці;

-         Релаксація – вірш на 5 хвилин.

  1. Урок з фізичної культури Вдовика А.Г.

 3 клас 12.11.14

  1. 1.Урок математики Лавріщева Т.Є.

     2. Урок англійської мови     Чередниченко І.В. «Емоції та відчуття»

Мета:

-         Активізація лексичниї одиниць по темі;

-         Опрацювання граматичних конструкцій з дієсловом to be;

-         Активізувати конструкції та пригадати, як відповідати на запитання, використовуючи конструкції;

  1. 1.Підготовка до сприйняття іншомовного мовлення. Привітання.
  2. 2.Перевірка домашнього завдання.
  3. 3.Фізкультхвилинка.
  4. 4.Вивчення дієслова.
  5. 5.Прослуховування та читання тексту.
  6. 6.Домашнє завдання. Підведення підсумків уроку.

 5 клас 12.11.14

1. Урок-подорож з української літератури Винар І.Л.     «Василь Симоненко «Цар Плаксій і Лоскотон». Казкова історія та сучасне життя.

- експрес опитування;

- розгадування кросворду «Література».

- повідомлення «цікавинок» із біографії В.Симоненка

- робота над текстом твору

- робота з ілюстраціями

- опрацювання нових понять із теорії літератури

- робота над римуванням.

2.Урок математики Чуж Т.С.«Ділення натуральних чисел»

Мета:- сформувати вміння виконувати ділення до розвязування текстових практичного змісту задач;

-         Формувати логічне мислення;

-         Виховувати наполегливість, позитивне ставлення до знань;

 6 клас 12.11.14

  1. Урок географії. Бакун Л.М. Корекція знань по темі «Географічні координати»

Клас поділений на дві команди ЖОВТІ та БЛАКИТНІ.

На листочках свого кольору роблять відмітки про відповіді

+ правильно - не правильно; по закінченні уроку по них підсумовують відповіді для виставлення оцінки.

-  географічна розминка (знання географічних термінів);

-         визначення географічних об’єктів за географічними координатами;

-         задачі на визначення відстаней за географічними картами;

-         цікава географія – робота з картою.

  1. Урок з англійської мови Руденко Я.П.

Тема: Appearance and character                                                                    

Мета:

- практична: ознайомити учнів з новими лексичними одиницями, тренувати вживання нових слів в усному та писемному мовленні, проконтролювати розуміння нового матеріалу.

- розвиваюча: розвивати навички монологічного мовлення, читання, аудіювання та навички вживання нових лексичних одиниць у мовленні та на письмі.

- виховна: виховувати розуміння краси, комунікабельність, культуру спілкування, зацікавленість у вивченні англійської мови; вчити працювати разом.

- освітня: розширити знання учнів про вживання прикметників, розширити та збагатити словниковий запас з теми.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники “Spark 2”, дошка, проектор, комп`ютер, магнітофон, наочний матеріал, роздатковий матеріал.

Види діяльності: колективна робота, робота в парах, самостійна робота.

Форми роботи: робота з підручником, діалог, змагання, рольові ігри, вікторина.

 7 клас 13.11.14

  1. Урок з математики       Чистосердова В.В. «Степінь з натуральним показником. Одночлен»

Мета:

- узагальнити та систематизувати знання та вміння учнів з теми «Степінь з натуральним показником. Одночлен»

- підготувати учнів до контрольної роботи;

- розвивати логічне мислення;

- формувати вміння узагальнювати, проводити аналогії;

- виховувати вміння вести дискусію.

  1. Урок з географії Бакун Л.М.

   Корекція знань по темі Африка.

Клас поділений на дві команди ЖОВТІ та БЛАКИТНІ.

На листочках свого кольору роблять відмітки про відповіді

+ правильно - не правильно; по закінченні уроку по них підсумовують відповіді для виставлення оцінки.

-         повторення географічної номенклатури;

-         географічні загадки

-         дати визначення понять ( грабен, платформа, рифт, ваді, щит, оазис)

-         розвязування географічних задач на визначення відстані за географічними координатами;

-         подорож по Африці за географічними координатами;

8 клас 11.11.14

1. Урок з історії України   Яременко Н.В.

Яременко Н.В,, вчитель історії, вчитель-методист, кандидат педагогічних наук

Узагальнення, систематизація та корекція знань учнів

Тема: Українські землі у першій половині ХVІІ ст. (§8-13)

Мета:

  • закріпити знання основних понять теми «Українські землі у першій половині ХVІІ ст.»;
  • удосконалити вміння: порівнювати й аналізувати діяльність історичних осіб, робити висновки про їх внесок в українську історію, визначати наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.; характеризувати культурні досягнення, розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описувати їх;
  • сприяти розвитку пізнавальних, комунікативних та організаторських навичок учнів, психічних процесів (уваги, пам’яті, спостережливості), формуванню патріотичних почуттів та моральних якостей особистості.

План проведення уроку узагальнення

1.Організаційний момент. Оголошення теми та завдань уроку (2 хв)

2.Словникова робота (3 хв)

3.Робота в групах: «Видатні історичні діячі першої половини ХVІІ ст.». (5 хв)

4.Робота в групах: «Найважливіші досягнення культури України першої половини 17 ст.». (6 хв)

5.Робота з тестовими завданнями (стор. 89) (6 хв)

6.Самостійна робота учнів. Завдання: 1) познайомитися зі змістом запитань на отриманих картках; 2) у ході перегляду навчального фільму «Українські землі в 16 – у першій половині 17 ст.» записати в картки відповіді на запитання (09.40); 3) здати виконані роботи. Обговорення. (15 хв)

7.Оцінювання роботи учнів під час уроку. (2 хв)

8.Домашнє завдання: повторення §8-13, подивитися фільми із серії «Козаки» (1 хв)

Урок з української мови Оненко В.В. «Означення узгоджене і неузгоджене»Мета:- поглибити знання учнів про означення, як другорядного члена речення;

-         Розвивати вміння визначати вид означень у реченнях;

-         Трансформувати узгоджені означення в неузгоджені і навпаки;

-         Удосконалити навички доречно використовувати означення як в усному, так і в писемному мовленні.

9 клас   14.11.14

  1. Урок з правознавства Ципуга В.І. «Права людини».

Мета:

-         Ввести нові поняття – права, свобода, обовязки, визначити їх спільні та вімінні риси;

-         Познайомити учнів з історією становлення законодавства, прав людини та міжнародними документами з прав людини;

-         Характеризувати основні положення Конституції України щодо пра людини;

-         Формувати вміння нанлізувати історичні та суспільні явища на основі існуючого законодавства;

-         Сформувати стійке переконання в неприпустимості порушення прав людини та необхідності обовязкового дотримання законодавства при вирішенні конфліктних ситуацій.

   2. Урок з української мови   Винар І.Л. «Складносурядне речення.» Узагальнення та систематизація знань.

Мета: - узагальнити та систематизувати знання учнів про складне речення, його види, особливості складносурядних речень;

-         Закріпити вміння знаходити в тексті складні, складносурядні речення, продовжувати працювати над збагаченням словникового запасу та розвитком звязного мовлення;

-         Удосконалювати вміння розпізнавати пунктограми та обгрунтовувати правила їх використання, навички синтаксичного розбору речень;

-         Виховувати мовну культуру, підтримувати цікавість до вивчення української мови.

10 клас     10.11.14

  1. Урок географії Бакун Л.М.  

« Світове господарство. Промисловість світу – ПЕК, металургія, хімічна промисловість».

   Урок засвоєння нових знань.

   - географічна розминка (перевірка географічних термінів з теми)

   - огляд економічних подій в світі і в Україні;

   - характеристика галузей промисловості.

   - аналіз тематичних карт атласу.

  1. Урок з правознавства Ципуга В.І.

   «Правові відносини. Склад та зміст»

-         поглибити знання учнів з питання правових відносин;

-         познайомити їх зі складом та змістом, розглянути особливості суб’єктивності фізичних і юридичних осіб;

-         розвивати вміння аналізувати та вирішувати проблеми на основі законодавства;

-         формувати стійке переконання у необхідності дотримання законів.

11 клас   7.11.14

1. Урок української літератури     Винар І.Л.  

«Остап Вишня. «Моя автобіографія» - гумористична розповідь письменника про свій життєвий шлях. «Мисливські усмішки» Остапа Вишні, їх особливості. Актуальність проблеми захисту природи.

- Вступне слово вчителя. Опитування по д/з.

- Повідомлення учнів про біографію

- Робота над твором «Сом»

- Ланцюжок думок;

- Літературний диктант.

2.Урок з історії України Ципуга В.І.

«Княжа доба» Узагальнення та систематизація знань.

Мета: - узагальнити знання учнів з історії Київської Русі;

-         навчити визначати особливості етапів утворення, розквіту, занепаду Давньоруської держави;

-         формувати в учнів уміння розглядати суспільні явища в конкретних історичних умовах;

      -         виховувати учнів в дусі патріотизму, на основі особистісно-усвідомленого досвіду історії.

  ___________________________________________________

  Афанасьєва Людмила Миколаївна, вчитель вищої категорії, вчитель-методист 

y83   

Ранкові зустрічі

Навчання в 1 класі є серйозним випробування для дітей 6-7 років. Їм доводиться виконувати нову «роль» школяра, рано вставати, уважно слухати вчителя, активно працювати на уроках, напружувати мілку моторику руки, пишучи перші в їх житті букви і цифри.

   Все це важка шкільна праця, яку треба виконувати кожного дня. Щоб допомогти маленькому школяреві адаптуватися до нових ролей, щоб зробити прихід до школи святом, а клас – тим місцем, куди хочеться бігти кожного ранку, у 1 – Б класі нашої школи день починається з ранкової зустрічі.

     Це така форма роботи, під час якої діти класу разом з вчителем збираються в класі, утворивши коло, для того, щоб привітатися, розповісти про найважливіші події, що відбуваються в житті маленьких школярів, створити позитивний настрій, налаштуватись на робочий день, ближче познайомитися один з одним, створити дружний колектив.

   Ранкова зустріч допомагає вчителеві навчити дітей бути уважними до внутрішнього стану однокласників, побачити тих, кому сьогодні необхідне добре слово, тепле привітання, дружня підтримка однокласників. Вітаючись, граючи в різні ігри , співаючи пісень, слухаючи повідомлення товаришів, діти вчаться емпатії, взаємній повазі та доброму ставленню один до одного. Так по краплині кожного дня створюється дружний колектив.

   Дуже цікавими і ефективними елементами ранкових зустрічей є такі форми роботи, як « виступ у Кріслі автора», «дитина тижня», запрошення батьків учнів. Це справді важливі засоби для розвитку мовлення, набуття досвіду спілкування з ровесниками та дорослими, створення дружної шкільної родини, в якій всі радощі і печалі, перемоги і невдачі спільні.

   Для вчителя це можливість доторкнутись серцем до дитячого світу і відчути, який він вразливий, і водночас – світлий і радісний.

___________________________________________________________________________________

Фізкультхвилинка - корисна розвага для наймолодших школяриків

http://www.youtube.com/watch?v=sF5o3s-PWmw

img 2055

 

________________________________________________

 

Методичний квест НВК "Міцва-613"

"Використання інформаційно-освітнього середовища - запорука створення умов для якісної освіти НВК".

В квесті взяли участь:

Андрющенко Н.І., директор НВК. Тема: "Використання шкільного веб-сайту у формуванні освітньго середовища НВК."

Двухбабна А.О., заступник з НВР, вчитель світової літератури. Тема: "Література єврейського народу, її роль та місце в НВП НВК."

Бакун Л.М., заступник з ВР. Тема: "Робота методичної служби - один з приорітетних напрямів освітньо-інформаційного середовища НВК".

Потапова Н.С., вчитель початкових класів. Тема: "Роль батьків у формуванні читацьких навичок молодших школярів."

Симоненко Н.О., вчитель традицій єврейського народу. Тема: "Особливості національного виховання в структурі НВП НВК."

 

 

Методичні рекомендації

щодо організації роботи з молодими вчителями

Основні підходи до побудови особистісно-орієнтованої системи роботи з молодими спеціалістами

У різнобічній діяльності директора, заступника директора школи  робота з молодими спеціалістами посідає особливе  й  дуже важливе місце. Це зумовлено  багатьма факторами, але перш за все тим, що їх відносна  кількість залишається невеликою. Навіть ті молоді спеціалісти, які починають працювати в школі, інко­ли переривають свою педагогічну діяльність.

Причини різні — суб'єктивні та об'єктивні. Молодий учитель змінює місце роботи: його відлякують перші невдачі, складності педагогічної праці, невмін­ня психологічно ствердитися в цій діяльності або в даному колективі, низька заробітна плата тощо. Виникає дефіцит учительських кадрів, він стає все більше відчутним. Тому дирекції освітнього закладу слід перш за все убе­регти молодих спеціалістів від розчарування у педагогічній праці, а далі допомогти їм у професій­ному становленні.

При цьому надзвичайно важливо розмежувати функції роботи з моло­дими спеціалістами між директором школи, заступником директора, наставниками й методистом так, щоб вони не дублювали один одного. Для уникнення дублювання й по­передження нескоординованості цієї роботи, протиріч у вимогах і реко­мендаціях,  слід перш за все заздалегідь спланувати спільну роботу дирекції школи, наставника й методиста з молодими спеціалістами, визначивши в плані основні на­прямки діяльності кожного з них.

Розробляючи такий план, слід урахувати конкретні особливості освітньо­го закладу: чи є серед керівників фахівець того самого навчального предме­та; рівень методичної роботи  методичного об’єднання, в якому буде працювати молодий учитель; особисті та професійні якості наставника тощо. Саме від цього буде залежати, як скоро знадобиться конкретна допомога методиста, коли йому слід уперше прийти в цю школу і познайомитися з роботою мо­лодого спеціаліста.

Про відві­дування уроків керівником освітнього закладу молодий учитель поперед­жається заздалегідь, щоб мати можливість показати все краще, на що він здатен. Адміністрація  школи на етапі знайомства з роботою молодого спеціаліста ставить перед собою низку завдань:

  • визначити ступінь професійної зацікавленості

молодого спеціаліста;

  • перевірити, яку роботу з підготовки молодого спеціаліста до практичної діяльності

провело методичне об'єднання, як він веде документацію, чи знає нормативні документи, чи забезпечений програмами, задоволений спілку­ванням з наставником;

  • визначити науковий рівень викладання;
  • вивчити, чи зміг молодий учитель встановити контакт з дітьми, як склада­ються його стосунки з класами.

Бесіда після відвідування уроків  директором та заступником директора школи  має буду­ватися дуже продумано, проводитися в доброзичливому тоні. Молодий спе­ціаліст має відчувати, що  дирекція школи зацікавлена  у його професійному станов­ленні й прагне надати методичну допомогу, а не викрити некомпетентність.

Природно, відвідування уроків  дирекцією освітнього закладу поглиблює існуючі у вчителя хвилювання й переживання, але готовність до зустрічі й очікування від неї дійової допомоги в роботі знижують рівень збудження вчителя і дають можливість зосередити увагу на головному — змісті уроку та його навчально-виховній результативності. Це важко зробити при першому або єдиному відвідуванні уроку директором,  заступником  директора школи, але це вдаєть­ся в процесі відвідування ними серії уроків.

Здійснення системи відвідувань уроків забезпечує адаптацію учителя та учнів до присутніх на уроці, наближує умови проведення уроків до природних, дозволяє бачити й визначити найбільш типові помилки, що породжують труднощі в педагогічній діяльності вчителя. Перші відвідування, як перші аналізи побаченого та оцінка його праці, очікуються починаючим учителем з хвилюванням. Ураховуючи це, дирекція школи  після всіх відвідувань дають учителеві трохи часу для самооцінки своїх уроків і лише після закінчення його запрошують на бесіду. До необхідності цього ми прийшли в процесі пошуку ефективних форм роботи з молодими спеціаліс­тами, пересвідчилися в доцільності підготовки до зустрічі. Справа в тому, що взаємна підготовка керівника, його заступника та вчителя до бесіди за відвіданими уроками породжує усвідомленість і зрілість думок при обговоренні виникаю­чих питань, дозволяє зробити конкретні висновки і переконати в них співрозмовника, по-діловому й без особистих емоцій підійти до оцінки результатів праці виділити основні помилки і визначити оптимально пра­вильні шляхи їх попередження.

Правила раціональної організації діяльності дирекції  на другому етапі  адаптації учителя в школі:

  1. Вдумливо готуйся до відвідування кожного  уроку:
  • ознайомся з навчальним матеріалом уроку, використовуючи підручник і не­обхідні

методичні рекомендації до нього;

  • систематизуй зміст уроку й склади його орієнтовний план з урахуванням ди­дактичних і

виховних завдань; конкретно визнач мету відвідування уроку;

  • сформулюй запитання, відповіді на які в процесі спостережень на уроці допоможуть

підійти до розкриття мети відвідування.

  1. Підготуй учителя до зустрічі з собою на уроці.
  2. Не роби висновків з одного відвіданого уроку. Доможися системи за­охочень.
  3. Підготуйся до бесіди щодо відвіданих уроків:
  • проаналізуй зміст кожного уроку і всіх разом;
    • оціни ефективність методів роботи вчителя на уроках у відповідності до поставлених

цілей і результатами їх досягнення;

  • виокрем найбільш типові помилки в педагогічній діяльності учителя на уроці;
  • визнач причини помилок шляхом поетапного аналізу всіх форм навчально-виховної роботи

вчителя з учнями;

  • вияви цінне в роботі на кожному уроці й оціни якісне зростання учителя; склади план

розмови з учителем.

5.  Під час розмови з учителем щодо відвідуваних уроків:

  • надай перше слово вчителю для самооцінки результатів роботи; з'ясуй усі питання, що

виникли при аналізі діяльності вчителя до зустрічі з ним;

  • аналіз уроків розпочинай з оцінки позитивних моментів у діяльності вчителя;
  • назви типові помилки та переконай учителя в необхідності їх виправлення; не поспішай із

висновками, надай цю можливість учителеві; визнач разом із учителем шляхи запобігання

труднощам у роботі.

6.  Потрібні висновки і дані рекомендації запиши в  контрольну книгу або робочий щоденник.

Простота і доступність цих правил, постійне використання їх не тільки сприяє конкретизації видів діяльності дирекції школи з вив­чення системи роботи молодих учителів, але й дозволяють у порівняно стислі терміни виявити труднощі та типові помилки в їх педагогічній діяльності, визначити шляхи їх подолання на наступних етапах роботи з ними.

Спільним для всіх починаючих учителів є те, що вони добре уявляють цілі, завдання школи і своє соціальне призначення в ній, мають досить добрий рівень загальноосвітньої підготовки. Однак специфічні особливості учитель­ської праці і професійні можливості кожного учителя, відсутність досвіду, розрив між знанням і вмінням приводять до різних труднощів у період адап­тації в школі. Найбільш типові при цьому труднощі, пов'язані з формуванням навичок навчальної праці учнів, розвитком їх мислення та індивідуалізацією навчально-виховного процесу, а також такі, що полягають у складності та динамічності змістовного компоненту педагогічної діяльності. Труднощі в пе­ріод першої адаптації молодого вчителя в школі можуть бути тим джерелом, яке здатне стимулювати соціальну активність учителя. Але найчастіше труд­нощі, не розв'язані вчителем, перешкоджають опануванню вмінь і навичок педагогічної праці і приводять до неуспіху в діяльності. А тривалий неуспіх впливає й на результати роботи, і на формування особистості учителя.

У тих випадках, коли молодий учитель найчастіше чує негативне в оцінці своєї діяльності, прагнення до успіху спочатку замінюється невпевненістю у своїх силах і напруженістю в праці, а потім з'являється негативне ставлення до діяльності та обраної професії.

Поява труднощів і пошук шляхів їх подолання в педагогічній діяльності кожного вчителя неминучі. Це визначається специфікою роботи педагога. Неминучими є й протиріччя педагогічних труднощів: виняткові, ускладнені умови сприяють появі педагогічного ризику та інтуїції. А ситуація ризику та інтуїції є суперечливою за своєю природою, оскільки вона мобілізує всі резервні можливості людини, спрямовані на пошук виходу із труднощів, а результати використання цих резервів можуть бути й позитивними, і не­гативними.

Озброєння учителя науковими методами аналізу, оцінки та розв'язання утруднень, що базуються на передовому педагогічному досвіді школи,— не­одмінна умова нейтралізації впливу труднощів на вчителів і учнів.

Розв'язання цієї проблеми можливе  дирекцією шкіл на підставі доброго знання ділових і особистісних якостей молодого вчителя, кропіткої індивіду­альної роботи з ним. За умови творчого використання педагогічних думок В. О. Сухомлинського на практиці  стали  традиційними такі форми вивчен­ня нових членів колективу, як розповіді про себе та свої труднощі під час особистих розмов із дирекцією школи, вивчення особистих листків з обліку кадрів, трудових книжок, іншої документації (особисті справи, щоденники й зошити учнів, плани вчителя, класні журнали), відвідування уроків і позаурочних занять з дітьми. Це дозволяє скоригувати початкові уявлення про вчителя, його педагогічну діяльність.

Такий індивідуальний підхід дозволяє вивчити рівень професійної ком­петентності й ціннісні орієнтації, виявити специфічність педагогічного почерку, оцінити соціальну активність і комунікабельність учителя, просте­жити ставлення до труднощів і шляхи їх подолання, побачити творчі парос­тки і педагогічні знахідки, познайомитися з особистісними якостями моло­дого колеги.

Одні молоді спеціалісти мають яскраво виражену педагогічну спрямованість; здатні на підставі міцних знань, досвіду роботи з дітьми і педагогічної інтуїції, що є в них, створювати моделі різних видів своєї діяльності. їх відрізняє висока мораль і психологічна готовність до пе­дагогічної праці, усвідомлене розуміння соціальної значимості учитель­ської діяльності, відповідальне ставлення до результатів своєї праці, постійне прагнення до  удосконалення своїх знань і навичок, захопленість професією, любов і чуйне ставлення до дітей, самокритичність і критич­не ставлення до педагогічного досвіду інших учителів, педагогічна неза­лежність. Вони порівняно успішно опановують педагогічну майстерність, оскільки самостійність дій, дослідницька діяльність стають відмінними особливостями їх педагогічного почерку. Вони безболісно для себе й пе­дагогічного колективу включаються в його життя, комунікабельні, досить активні. їх труднощі в педагогічній діяльності легко виявити, оскільки вони охоче діляться ними і, якщо щось не виходить, запрошують до себе на уроки.

Робота  дирекції школи з цією групою молодих спеціалістів у період їх адаптації в школі складна тим, що вони не визнають шаблону в педагогічних діях, впевнені у своїх рішеннях і вважають їх педагогічно доцільними, потребують глибоких обґрунтувань усіх пропонованих реко­мендацій і зазначення можливих варіантів їх здійснення, критичні до чу­жого педагогічного досвіду. Прислухаючись до порад керівників освітніх закладів, вони реалізують їх по-своєму, припускаючись при цьому нових помилок. Тому протягом усього першого року їх праця багата на яскраво виражені помилки, кількість яких не скорочується, а зростає. Але це — по­милки педагогічного зростання. А тому за наявності постійної творчої співдружності з ними директора школи, заступника директора і  наставника із цих молодих спе­ціалістів виростають у подальшому сильні вчителі, майстри своєї праці, оскільки система їх педагогічної праці, що склалася на основі творчого ентузіазму, динамічна й постійно відкрита всьому новому, що приносить педагогічна наука в шкільну практику. Шлях їх до майстерності виявляєть­ся тривалим, але найбільш результативним. До того ж систематична робо­та керівників освітніх закладів з цією групою вчителів стимулює якісне зростання їх педагогічної майстерності.

Друга група молодих учителів не відрізняється педагогічною обдаро­ваністю, але за рахунок постійного впровадження чужого педагогічного досвіду у свою діяльність оперативніше за інших досягає стабільного пе­дагогічного почерку. Їх відрізняє прагнення якнайшвидше стати майстра­ми своєї праці, а тому вони недостатньо розбірливі у виборі засобів досяг­нення цієї мети і обмежуються копіюванням чужого досвіду. Кожний урок і система їх роботи з предмета будуються без самостійного, творчого ос­мислення всіх рекомендацій, що викладаються в різних методичних посіб­никах, на консультаціях, у бесідах з наставниками, керівниками школи, методистами.

Зовнішнє педагогічне благополуччя таких учителів протягом першого року роботи породжує у дирекції школи почуття заспокоєності за їхню адаптацію у школі, знижує рівень контролю за педагогічною діяльністю молодих спе­ціалістів. Однак, порівняно легко реалізуючи приватні методичні рекоменда­ції, вони не засвоюють загальних основ педагогічної діяльності. У спілкуван­ні з колегами вони охоче дізнаються про їх методичні прийоми та педагогічні знахідки, але натомість не здатні запропонувати свої, що приводить до зни­ження рівня комунікабельності й громадської активності такого учителя при подальшій роботі в даному педагогічному колективі. Свої стосунки з учнями такі вчителі будують у межах рекомендованого нормативними документами, не допускають педагогічного ризику. Ентузіазм і творче горіння в роботі з учнями їм не властиві. Діти стомлюються від їх трафаретних дій і спочатку за­микаються у спілкуванні, а потім починають або уникати таких учителів, або вступати з ними в конфлікти.

Відсутність самокритичності й критичного ставлення до чужого досвіду, механічне перенесення його у свою навчально-виховну роботу зі школяра­ми не дають їм можливості відійти від репродуктивної професійної майс­терності, скласти свій стиль педагогічної праці. Раннє виявлення молодих спеціалістів цієї групи, виховання в кожному з них творчого ставлення до особистої праці — основні напрямки в роботі з ними  дирекції школи. Слід, щоб ці молоді вчителі були поставлені перед необхідністю аналізувати й порівнювати результати своєї праці з результатами досвідче­них учителів, що домагаються в тих самих умовах значно більшого; щоб наставниками в них були творчі працюючі вчителі, рівень майстерності яких постійно зростає.

Допомога наставників у пошуку та реалізації різних форм і методів індивідуальної роботи з дітьми, допомога відстаючим у навчанні й організація систематичної, творчої роботи з силь­ними учнями — найважливіший фактор необхідного творчого зростання молодих спеціалістів і часткового скорочення числа педагогічно «важких» учнів.

Проблема «важких», педагогічно запущених учнів у педагогічній науці й практиці в різні періоди розвитку школи розв'язувалася з різним ступенем ефективності. Не була винятком у реалізації цієї  про­блеми й сучасна школа.

Підсумки  періоду стажування молодого спеціаліста обов'язково мають бути підведені в школі: необхідно, щоб оцінку було дано директором,  заступником директора школи, настав­ником, а також самим стажистом.

Доцільно запропонувати стажисту дати відповіді на запитання такої анкети:

  1. Наскільки Ви задоволені своєю роботою вчителя?
  2. Що більш за все Ви поціновуєте в роботі вчителя?
  3. З якими труднощами Ви зустрілися в перший рік своєї роботи?
  4. Якої допомоги Ви більш за все потребували, і в якому ступені її було Вам надано?
  5. Як Ви оцінюєте свої взаємостосунки з педагогічним колективом?
  6. Які завдання Ви ставите перед собою на найближчий час?
  7. Як Ви оцінюєте різні сторони своєї фахової підготовки у вузі?

8. Якби було надано можливість знову обрати професію, чи були б Ви знову вчителем?

На відповідях на ці запитання ґрунтуватиметься план роботи з молодими спеціалістами в новому навчальному році.

Як одну з форм роботи з молодими спеціалістами в освітньому закладі можна рекомендувати проведення конференції (щорічно у березні-квітні), на якій будуть заслуховуватися й обговорюватися невеликі доповіді з різних предметів на методичні теми, що викликають у стажистів труднощі в роботі при практичному їх застосуванні.

Обов'язковим для керівника освітнього закладу є включення в доповідь, з якою він виступає на серпневій  педраді, оцінки позитивних сторін різно­манітної діяльності молодих спеціалістів, які пропрацювали  2—3 роки.

Саме в перший рік роботи в школі виникають найбільші складності, проблеми, у розв'язанні яких молодим спе­ціалістам слід надавати кваліфіковану допомогу, виявляючи при цьому заці­кавленість, чуйність, такт.

Другий і третій роки роботи молодого вчителя з боку директора, заступника директора школи організуються в тих самих межах, але семінари, що спеціально проводяться для них, передбачають велике навантаження на самих учасни­ків. Дуже важливо в цей період озброїти молодого вчителя умінням самодіагностики.

Молоді педагоги — це сподівання будь-якої школи на її подальший розви­ток, а тому їхній прихід в освітній заклад є надзвичайно значимим, особливо сьогодні. Дбайливе ставлення до кожного молодого вчителя, створення умов для його успішного становлення й розвитку — запорука успішного подаль­шого розвитку системи освіти в Україні. Про це слід пам'ятати всім керівникам шкіл, які приймають у свої педагогічні колективи молодих колег і створюють систему методичної роботи з ними.

Молоді вчителі у педагогічні колективи, що вже склалися, здатні принес­ти нові філософські та власні погляди на навчання, виховання та розвиток учнів. Їх перший педагогічний досвід, як і досвід «старожилів шкільного життя» — досвідчених педагогів, гідний детального вивчення, узагальнення та поширення.

Пам'ятка молодому вчителеві

* Добре знай можливості кожного учня.Без знання здоров'я дитини не можливе її правильне виховання та навчання.

* Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати стосунки з ними за принципом «згори вниз». Навіть малюк у взаєминах з до­рослими прагне відстоювати свою незалежність.

* Частіше усміхайся. Твоя усмішка при вході до класу свідчить про те, що зустріч з дітьми тобі при­ємна.

* Плануючи свої перші уроки, подумай, як повинні поводитися учні  на уроці, які звички культурної поведінки потрібно виховувати.

* Виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, продумуй види робіт, що будуть використа­ні на уроці; які основні типові си­туації виникатимуть на уроці.Помилці легше запобігти, ніж виправити її.

*   Вчися вислуховувати учнів до кін­ця навіть тоді, коли вони відпові­дають неправильно. Кожен вихованець повинен зна­ти, що ти його вислухаєш.

*  Основне призначення оцінки — правильно визначити результати навчання учнів, засвоєння ними             знань, умінь та навичок.

*  Без вимог педагога неможлива організація діяльності учнів. Ви­моги мають бути послідовними у постановці в певних ситуаціях. Необхідно добиватися обов'язко­вого їх виконання всіма учнями, не забувати про повагу до них як обов'язкову умову. Більшість різних порушень на уроці відбувається внаслідок  недостатньо­го навантаження учнів корисною, ці­кавою  роботою.

* Наполегливо оволодівай навичка­ми самоаналізу  уроку.

Основні заповіді вчителя

-  Люби дітей, захищай їх любов'ю і  правдою. 

- Не нашкодь. 

 - Знайди у дитині добре.  

 -  Навчи дітей думати й любити. 

 -  Виховуй без примусу. 

 - Жодного дня без нового. 

 -  Учитель — друг і помічник учня у його розвитку і самовдосконаленні. 

  -  Виховуй, спираючись на природу учня.

  - Учитель — автор власної програми, сис­теми, методів роботи.

 - Учитель вчить інших до того часу, поки сам вчиться.

Навчально-виховний комплекс "Міцва-613"